полный текст документа находится в файле

Інструкція з охорони праці № _____

з надання першої (долікарської) допомоги

потерпілим при нещасних випадках на виробництві

1. Загальні положення

1.1. Перша допомога – це комплекс заходів, направлених на відновлення або збереження життя і здоров’я потерпілого, здійснюваних не медичними робітниками (взаємодопомога) або самим потерпілим (самодопомога). Одним з найважливіших положень надання першої допомоги є її терміновість чим: швидше вона надана, тим більше надії на сприятливий кінець. Тому таку допомогу вчасно може і повинен надати той, хто находиться поруч з потерпілим.

1.2. Той, хто надає допомогу повинен знати:

- основні признаки порушення життєво важливих функцій організму людини;

- загальні принципи надання першої допомоги та її прийоми стосовно характеру отриманого потерпілим пошкодження;

- основні засоби перенесення і евакуації потерпілих.

1.3. Той, хто надає допомогу повинен уміти:

- оцінювати стан потерпілого і визначати, яка допомога в першу чергу йому потрібна;

- забезпечувати вільну прохідність верхніх дихальних шляхів;

- виконувати штучне дихання «з роту в рот» (« роту в ніс») і закритий масаж серця, оцінювати їх ефективність;

- тимчасово зупиняти кровотечу шляхом накладення джгута, стисної пов’язки, пальцьового притиснення судини;

- накладати пов’язку при пошкодженні (пораненні, опіку, обмороженні, ударі);

- іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому ударі термічній поразці;

- надавати допомогу при тепловому і сонячному ударах, втопленні, гострому отруєнні, блюванні, несвідомому стані;

- використовувати підручні засоби при перенесенні, завантаженні та транспортуванні потерпілих;

- визначати доцільність вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги або попутним транспортом;

- користуватися аптечкою першої допомоги.

1.4. Послідовність надання першої допомоги.

1.4.1. Усунути вплив на організм небезпечних або шкідливих чинників, що погрожую здоров’ю і життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, витягти з води тощо).

1.4.2. Визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його врятування.

1.4.3. Виконати необхідні заходи щодо врятування потерпілого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку тощо).

1.4.4. Підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного робітника.

1.4.5. Викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування потерпілого в найближчу лікувальну установу.

1.5. Заняття з надання першої долікарської медичної допомоги повинні проводитись компетентними особами з медичного персоналу або інженерами з техніки безпеки, які пройшли спеціальну підготовку і мають право навчати персонал підприємства.. Відповідальність за організацію навчання несе власник підприємства.

1.6. В місцях партійної роботи виробничого персоналу повинна бути:

- аптечка необхідних пристроїв і засобів для надання першої допомоги:

- плакати, на яких вказані правила надання першої допомоги, виконання штучного дихання і зовнішнього масажу серця. Плакати повинні бути вивішені на видних місцях.

1.7. Для правильної організації першої допомоги повинні виконуватись такі умови:

- на кожному підприємстві, цеху, дільниці повинні бути виділені особи (в кожній зміні), відповідальні за справний стан пристроїв і засобів для надання допомоги, що зберігаються в аптечках і сумках першої допомоги, і за систематичне їх поповнення. На цих же осіб повинна покладатися відповідальність за передачу аптечок і сумок по зміні з відміткою в спеціальному журналі; допомога потерпілому, яка надається не медичними робітниками, не повинна замінювати допомоги з боку медичного персоналу.

2. Звільнення від дії електричного струму

При поразці електричним струмом необхідно якомога скоріше звільнити потерпілого від дії струму, бо від тривалості цієї дії залежить тяжкість електротравми.

Дотик до струмоведучих частин, які находяться під напругою, викликає в більшості випадків мимовільне скорочення м’язів і загальне збудження, що може призвести до порушення і навіть повного припинення діяльності органів дихання і кровообігу.